Дарія Ребет (26/02/1913 ­- 5/01/1992)

[bytebuster463]

Перепост допису nazavzhdy @ lenta_ua: Рівно 25 років тому, 5 січня 1992 року, пішла з життя Дарія Ребет.
Originally posted by litobude4 at Рівно 25 років тому, 5 січня 1992 року, пішла з життя Дарія Ребет.

Рівно 25 років тому, 5 січня 1992 року, пішла з життя визначна політична і громадська діячка, один з лідерів національно-визвольного руху Дарія Ребет (дівоче прізвище: Цісик; 1913-1992), публіцист, за фахом правник. Голова Проводу ОУНЗ (1979–1991). Дружина Лева Ребета, вбитого в 1957 в Мюнхені агентом КДБ Богданом Сташинським, який згодом убив С. Бандеру.

У серпні 1943 Дарія Ребет брала безпосередню участь у роботі 3-го Надзвичайного Великого збору ОУНР. З вересня 1943 року входила до складу ініціативного комітету, який підготував проведення Першого великого збору Української Головної визвольної ради (УГВР) (11-15.07.1944). Була обрана членом І-ї Президії УГВР, брала участь у розробці програмних документів УГВР. У повоєнний час жила в еміграції у Німеччині. Після розколу ОУНР у грудні 1956 р. приєдналася до ОУНЗ і була обрана до складу її Політичної ради. З 1979 очолювала діяльність Політичної ради ОУНЗ і перебувала на цій посаді до червня 1991 року.

Відзначилася активністю у розбудові жіночого руху в еміграці. На першому З'їзді українського жіноцтва в Німеччині до Головної Управи було обрано Дарію Ребет. За її участю було створено міжнародну Лігу Жінок в екзилі, в якій крім українок об'єдналися представництва жінок-емігранток різних національностей. Постійним секретарем Ліги була Дарія Ребет.

Дарія Ребет співпрацювала з багатьма українськими періодичними виданнями в еміграції, була членом редколегій часописів «Сучасна Україна», «Сучасність» та «Український самостійник», видала збірку статей про Об'єднання Українських Жінок у Німеччині, автор статей, присвячених українському визвольному рухові.

Померла Дарія Ребет 5 січня 1992 року в Мюнхені де і була похована.
30 жовтня 2010 року останки Дарії Ребет та її чоловіка Лева Ребета урочисто були перепоховані у Львові на Личаківському цвинтарі.


Дарія Цісик,
кінець 1930 рр., Стрий


Дарія Цісик,
початок 1930 рр.


Дарія і Андрій Ребети на
пластовому таборі Конігсдорф,
1953 р.


Дарія Ребет з дочкою Оксаною.
Мюнхен, 1953 р.


Дарія Ребет на робочому місці,
1978 р.


Останнє спільне фото родини ребетів: Дарія, Андрій, Оксана, Лев.
Мюнхен, 1956 р.


Урочистості з нагоди 20-х роковин смерті Євгена Коновальця,
Роттердам, 1958 р. У першому ряді зліва направо: Дарія Ребет, Василь
Маркусь, Ярослав Стецько, Степан Ленкавський, Степан Бандера,
Дмитро Андрієвський, Андрій Мельник, Микола Капустянський


Сім’я Ребетів зліва направо: Андрій, Дарія, Лев, Оксана.
Озеро Аммер, 1956 р.


Зустріч з нагоди прибуття митрополита Йосипа Сліпого до Риму,
1963 р. Зліва направо: 2-га Дарія Ребет, 7-й проф. Володимир Янів,
8-й проф. Володимир Кубійович


В редакції журналу “Сучасність” зліва направо: Іван Гриньох, Д. Ребет, Володимир Стахів. Мюнхен, 1967 p.

Оригінал публікації — на Дрімі. Підписуйтеся, бо ЖЖ може опинитися закритим у будь-який момент.