bytebuster463: (CH-biang3biang3mien4)
Q: У чому полягає сенс використання слова “паляниця” для виявлення іноземців?

Під час обговорення законопроектів про мову, користувачі у соцмережах наводять такий анекдот:

— Це мовний патруль! Пане, будь ласка, скажіть “паляниця”.
— Маца.
(Обіймаються)

У чому полягає сенс використання слова паляниця для виявлення іноземців?


A:

Люди, котрі ніколи не вчили іноземну мову, думають, що добре володіють своїм мовленнєвим апаратом, але варто лише їм почати вивчати іншу мову, як вони зрозуміють, що вимова деяких звуків їм дається досить важко, а інколи взагалі не дається.

Виявляється, що у багатьох мовах існують звуки та звукосполуки, які дуже важко, а інколи зовсім неможливо, вимовити носіям деяких інших мов. Ця мовна особливість має назву шібболе́т. Докладніше про походження цього терміна можете прочитати у Вікіпедії.

Попри те, що українська та російська мови мають багато спільного, є низка слів зі звуками, що складають труднощі для носія російської мови, котрий з малку не вчив українську. Ось ці слова: паляниця, полуниця, криниця, рушниця тощо. Росіяни вимовляють це слово приблизно так "палянітса, паляница".

Цією мовною особливістю послуговувалися різні народи у різні часи, ось декілька загальновідомих шібболетів:

  • Німцям важко вимовити російське слово "дорога", виходить "тарока".
  • Американці на тихоокеанському фронті, для розрізнення японців від китайців, тайців та інших, використовували слово "lollapalooza", японці зовсім не вимовляють звук "л".
  • Фіни ловили росіян за допомогою слова "Höyryjyrä", у рос. мові відсутні звуки Ö, Y, Ä, а R звучить також інакше.
  • Англійці для пошуку німців послуговувалися словом "squirrel", бо німці казали "sqvirrel".

P.S. Якщо вам пощастить бути у складі мовного патруля, і у вас виникнуть проблеми з ідентифікацією росіянина за допомогою "паляниці", не впадайте у відчай, є ще один стовідсотковий тест — "Миска вареників з картоплею та шкварками, змащених салом" ;-)

Оригінал цієї публікації знаходиться на Дрімі і вже отримав comment count unavailable коментарів. Приєднуйтеся і коментуйте саме на Дрімі, бо там я, на відміну від ЖЖ і ФБ, відповідаю регулярно, а високодуховний ЖЖ може бути закритим у будь-який момент.
bytebuster463: (CH-biang3biang3mien4)
Q: Яке походження прізвища Дорошенко?

Зрозуміло що першим кроком треба відкинути закінчення "-енко". Та саме слово "дорош" викликає питання - що це означає?

Пошук дає людей у котрих "Дорош" - прізвище. Є версія що Дорош - це спрощене ім'я Дорофій (або навіть походить від єврейського імені Дорон - "подарунок"), або що це якось пов'язане з козацтвом.

Отже питання таке - яка версія найбільш обґрунтована?


A:

Прізвище Дорошенко походить від грецького імені Дорофій.

Дорофій/Дорофей =
δώρο /доро/, подарунок
+
θεός /θеос/, Бог

А точніше, від зменшеної/народної/просторічної форми від цього імені — Дорош.

Власне кажучи, лексичне значення таке саме, як і в імені Богдан, а також Одарка/Дарина.



Оригінал цієї публікації знаходиться на Дрімі і вже отримав comment count unavailable коментарів. Приєднуйтеся і коментуйте саме на Дрімі, бо там я, на відміну від ЖЖ і ФБ, відповідаю регулярно, а високодуховний ЖЖ може бути закритим у будь-який момент.
bytebuster463: (CH-biang3biang3mien4)
Q: Як правильно добрати сполучник: вищий “чим”, “ніж/аніж” або “за”?

У фразах, де порівнюється деяка характеристика двох об'єктів, як правильно добирати сполучник у випадку, коли усі вони більш-менш підходять?

ЧИМ¹, НІЖ (у значенні 2), АНІЖ, ЗА² (у значенні 1.29)

  • Жито вище, ніж овес; День довший, ніж учорашній
  • Жито вище за овес; День довший за учорашній
  • Жито вище, чим овес; День довший, чим учорашній

Цікавить покрокове правило, за допомогою якого можна добрати правильний сполучник.

Оновлено: у коментарях слушно нагадують, що є ще сполучники від і як:

  • Жито вище від овса
  • Жито вище, як овес

¹ Серед наведених значень, СУМ не включає того самого значення, що для інших наведених сполучників. Чи означає це, що використання «чим» у цьому контексті є русизмом?
² Чомусь СУМ вважає порівняльне за — прийменником, а не сполучником.

Оригінал цієї публікації знаходиться на Дрімі і вже отримав comment count unavailable коментарів. Приєднуйтеся і коментуйте саме на Дрімі, бо там я, на відміну від ЖЖ і ФБ, відповідаю регулярно, а високодуховний ЖЖ може бути закритим у будь-який момент.
bytebuster463: (CH-biang3biang3mien4)
Q: What is the current use of Plural vs. Singular second person when addressing to parents?

In many classic books, I see addressing parents by plural of nobility (Ukr: Пошанна множина), most probably as a sign of respect and dignity:

Ви, тату, говорите до мене, наче до маленької, – сказала Марта, осміхнувшись.
(Іван Нечуй-Левицький, «Хмари»)

What is the current, actual amount of usage for this construct in modern Ukrainian?


Further reading:


Оригінал цієї публікації знаходиться на Дрімі і вже отримав comment count unavailable коментарів. Приєднуйтеся і коментуйте саме на Дрімі, бо там я, на відміну від ЖЖ і ФБ, відповідаю регулярно, а високодуховний ЖЖ може бути закритим у будь-який момент.
bytebuster463: (CH-biang3biang3mien4)
Q: Яке правило регулює відмінювання прізвищ на -ой?

Як правильно відмінювати прізища, що закінчуються на -ой, на кшталт Толстой, Фонтлерой, Кривой, Малфой і т.д.? Родовий відмінок має бути Толстоя, Малфоя чи Толстого, Малфого?

Ну і принагідно - як правильно відмінювати ім'я Лєва Толстоя? Яке правило це визначає?

Я розумію, що сучасна традиція передбачає використання російської прикметникової форми для російських прізвищ (-ой як закінчення прикметника) і нормальне відмінювання за правилами для неросійських; але це, фактично, означає, що будь-який носій української мови зобов'язаний знати російську мову настільки, щоб розрізняти малопоширені навіть у Росії прізвища як російські, що є очевидним абсурдом.


A:

Так, відмінювання прізвищ в українській мові вимагає знання контексту:

  • Шевченко — якої статі? Якщо це чоловік — Шевченка, Шевченку і т.д.; якщо жінка — не відмінюється. Побачивши в тексті просто «з 20 березня посаду старшого менеджера займає О. Шевченко», Ви не знаєте, як сказати/написати: «з О. Шевченком я жодного разу ще не зустрічався» чи «з О. Шевченко я…».
  • Хижа (наприклад, Оксана Хижа) — в якому сенсі хижа? Якщо хижа в значенні хата, комора, хижка (іменник) — то Оксани Хижі, Оксані Хижі, Оксаною Хижею і т.д.; якщо ж у неї чоловік Хижий (прикметний) — то Хижої, Хижій, Хижою і т.д.
  • Таких прикладів можна навести безліч. Тобто ми власні (українські) прізвища в загальному випадку не знаємо як відмінювати. Побачивши в газеті, наприклад, «Диній», Ви не знатимете, як це прізвище відмінювати: Динього чи Динія.

Те саме, але навіть у більшій мірі із закордонними прізвищами. Так, Хххой в загальному випадку в орудному відмінку може бути як Хххоєм, так і Хххим. Насправді, навіть знання російських слів не допомагає на 100 %, тому що англійське прізвище може виявитися лише схожим на російське. Фактично, як і у випадку нестандартного українського прізвища, на 100 % знати, як воно відмінюється, можна лише знаючи носія.



Оригінал цієї публікації знаходиться на Дрімі і вже отримав comment count unavailable коментарів. Приєднуйтеся і коментуйте саме на Дрімі, бо там я, на відміну від ЖЖ і ФБ, відповідаю регулярно, а високодуховний ЖЖ може бути закритим у будь-який момент.
bytebuster463: (CH-biang3biang3mien4)
Q: Under what circumstances are Russian words spelled phonetically in Ukrainian Cyrillic?

I was looking at a primarily Ukrainian language meme account and in one screenshot I saw the word "Прівєт". Is this kind of phonetic transcription common? When is it used?


A:

First, there are many "legitimate" uses for loanwords, especially the proper names like family names, toponyms, etc. For example, the Russian Prime Minister President Prime Minister's family name Rus.Медведев is written Медведєв in Ukrainian, and there are plenty of uses like Мєдвєдєв, which is arguably a better match with the original phonology:

Прем'єр РФ Мєдвєдєв пропонує перейменувати «американо» на «русіано» — Hromadske TV


But yes, you've noticed a rather popular phenomenon.

Cacography is deliberate misspelling intended to convey humorous sense or just exaggerating someone's style or illiteracy.

See also Sensational spelling. It has similar effect, but using literate, but rare or dialectal spelling of a word or phrase.

Read more... )

Оригінал цієї публікації знаходиться на Дрімі і вже отримав comment count unavailable коментарів. Приєднуйтеся і коментуйте саме на Дрімі, бо там я, на відміну від ЖЖ і ФБ, відповідаю регулярно, а високодуховний ЖЖ може бути закритим у будь-який момент.
bytebuster463: (CH-biang3biang3mien4)
Q: Imperative for ‘розповісти’, the second person

What are the imperative forms of verb розповісти, відповісти etc. for the second person?

Some say they must end with дж: розповідж, розповіджте. It sounds unusual but I've seen this kind of conjugation in a dialect-based translation:

Повіджте, вуйку, ци не задарь…

Others say that the only reputable option for відповісти are respective forms of дати відповідь. But it doesn't explain what to do with розповісти, оповісти, заповісти


A:

The term you are looking for is Defective verb, and yes, розповісти is one of these verbs.

Wikipedia: Defective verb #Ukrainian says:

Verbs ending on -вісти: розповісти ("to tell", perfective) and відповісти ("to answer", perfective) lack imperative mood forms; imperfective verbs are used instead (розповідай відповідай).


Just if you wonder why, this article has a nice explanation:

Окрему архаїчну дієвідміну мають дієслова: дати, їсти, вісти (у сучасній мові тільки з префіксами — відповісти, розповісти) і бути.

So, these verbs belong to an archaic declension group and don't follow the common rules of grammar.



Оригінал цієї публікації знаходиться на Дрімі і вже отримав comment count unavailable коментарів. Приєднуйтеся і коментуйте саме на Дрімі, бо там я, на відміну від ЖЖ і ФБ, відповідаю регулярно, а високодуховний ЖЖ може бути закритим у будь-який момент.
bytebuster463: (CH-biang3biang3mien4)
Q: Батьківщина і вітчизна. Чому два слова, і звідки друге?

З першим словом проблем наче немає. Батько -> Батьківщина.

А от друге здається криво запозиченим.

Що таке вітчизна? Країна "вітчима"? Росіянізм?

Сум має в собі "вітчизну", але щось мене це не аж занадто переконує в правильності й доречності слова.

Буду вдячний тому, хто зможе пояснити, як воно сталося, що в українській з’явилося це слово. Може, я помиляюся?


A:

Було таке праслов'янське слово *оtьсь, від якого пішли отець, отец, оцец, отац, óčе, otec, оjсiес..., а також (укр.) вітець, (в.-луж.) wótc, wóćec, (н.-луж.) wóśc.

Оце початкове "в" називають протетичним "в". Ця цікава риса характерна для нашої мови та для лужицьких мов (до речі, подивіться на карту, лужичани мешкають від нас на відстані 1000 км).

Однією з особливостей української мови, яка одразу кидається у вічі при порівнянні масиву лексики з іншими слов’янськими, є так звана протеза (від гр. виставлення). Сучасна українська мова знає три протетичні приголосні:

  1. [j] перед [i], [e] та [a] (їсти, єврей, ягня);
  2. [w] перед [i], що розвинувся з [o], перед [u] та [o] (вікно, вулиця, вогонь);
  3. рідко коли [ɦ] перед [o], [a] та [y] (гострий, гармата, гикавка).

Спостерігається діалектна різноманітність у вживанні протетичних приголосних та відсутність єдиних чітких закономірностей. Протетичні приголосні можуть конкурувати (як [v] з [ɦ]), або поширюватися на переважну більшість говорів української мови ([w]). Джерело

Вогонь, восьмий, вухо, вікно, він, вус... і, як ви вже здогадалися, вітець, вітчим :-).
Тому говорити, що "вітець" це запозичення, трохи недоречно.

Щодо "отчизни", це давнє книжне слово, воно є у давньоукраїнських літературних пам'ятках, з часом воно трансформувалося у "вітчизну". Суфікс -изна, є одним із словотворчих інстументів нашої мови (жовтизна, білизна, дороговизна, польщизна, сивизна тощо), тому не бачу жодної причини відмовлятися від цього українського слова.



Оригінал цієї публікації знаходиться на Дрімі і вже отримав comment count unavailable коментарів. Приєднуйтеся і коментуйте саме на Дрімі, бо там я, на відміну від ЖЖ і ФБ, відповідаю регулярно, а високодуховний ЖЖ може бути закритим у будь-який момент.
bytebuster463: (CH-biang3biang3mien4)
Q:Який термін можна використовувати замість “начертальна” геометрія?

Є такий підручник: Чалий О.Т. «Начертальна геометрія», К., М. 1952

Підручник «Начертальна геометрія»

Слово «начертальна» у його назві мені здається русизмом.

СУМ також містить еквівалент нарисна геометрія, але він мені також здається русизмом, разом із «рисувати».

Чи існує усталений термін, який використовується замість цього слова?

Я також буду радий відповідям, які могли б аргументовано довести, що «начертальний» є правильним словом у цьому контексті.


A:

Нарисна мені здається досить вдалим словом.

Лінія, проведена на чому-небудь.

  • Нарисна геометрія це розділ геометрії

що вивчає методи зображення тривимірних об'єктів, використовуючи двовимірні проекції

Тобто нарисна геометрія вивчає перетворення (проекцію) тривимірних об'єктів у лінії, проведені на площині, тобто риси, з яких складається зображення тривимірного об'єкту - рисунок



Оригінал цієї публікації знаходиться на Дрімі і вже отримав comment count unavailable коментарів. Приєднуйтеся і коментуйте саме на Дрімі, бо там я, на відміну від ЖЖ і ФБ, відповідаю регулярно, а високодуховний ЖЖ може бути закритим у будь-який момент.
bytebuster463: (CH-biang3biang3mien4)
Q: Чи дійсно слово “товариство” пішло від ленінсько-більшовицького “товаріщі”?

Чи дійсно слово "товариство" пішло від ленінсько-більшовицького "товаріщі"?
Поважні люди кажуть, що українські націоналісти не вживали звернення "товариство".
Насправді, кажуть, зверталися як

Друзі, Брати, Побратими, Сестри, Посестри

Подекуди в українських творах трапляється "товариство", але лише після приходу більшовицької окупації.


A:

Ні, це слово з'явилося набагато раніше, ніж комунізм, і, сподіваюся, ще довго існуватиме після остаточного зникнення комунізму.

У словнику Макса Фасмера¹ міститься етимологія слова рос.товарищ, як
запозиченого із тюркського слова tavar у значенні «майно, худоба»
плюс суфікс -иш у значенні «супутник».

  • Товар (у значенні «худоба») широко використовується в українській мові. Наприклад, оцей звуковий файл (YouTube; обережно, ненормативна лексика) містить таку фразу:

    Коли — йде пастух і товар кличе в череду. Повідмикав дядько овечок, коровку, бика, коня, все відпустив.

  • Суфікс -иш також зустрічається у словах виду Черниш.

Read more... )

Оригінал цієї публікації знаходиться на Дрімі і вже отримав comment count unavailable коментарів. Приєднуйтеся і коментуйте саме на Дрімі, бо там я, на відміну від ЖЖ і ФБ, відповідаю регулярно, а високодуховний ЖЖ може бути закритим у будь-який момент.
bytebuster463: (CH-biang3biang3mien4)
Q: Як перекласти російське словосполучення “можно и нужно”?

У російській мові є словосполучення, яке означає, що деяка дія є не лише можливою, але й бажаною, рекомендованою:

можно и нужно

Це словосполучення є досить зручним у використанні завдяки своїй напів-римованості. Зручність його також підсилюється тим, що зазвичай під час реального діалогу можна казати спочатку «можно», а потім, через паузу, додати: «и нужно».

Запитання: Чи є подібний еквівалент в українській мові?

Обов'язковою умовою є (напів-)римованість двох частин словосполучення. Вочевидь, варіанти «можна і бажано» або «можна і потрібно» не підходять під цю умову.


A:

Оскільки автор запитання сам поставив під сумнів існування єдино правильного відповідника, я спробувала придумати власний варіант.

Критеріями підбору слугували вимоги автора запитання:

  1. (Напів)римованість двох частин словосполучення.

  2. Під час реального діалогу можна казати спочатку перше слово, а потім, через паузу, додати друге.

Пошуки в Практичному словнику синонімів української мови Святослава Караванського й визначили мій вибір.

Оскільки слово вільно подається першим варіантом у синонімічному ряду до можна, то це вільно швидко заримувалося з двома синонімами-перекладами нужно - потрібно і необхідно.

Таким чином, маємо два варіанти, які відповідають першому критерію:

Вільно і потрібно / вільно і необхідно.

Для підсилення ефекту і для відповідності другому критерію, можна, замінивши сполучник, отримати:

Вільно, ба й потрібно / Вільно, ба й необхідно.

БА 3, спол.

БА 3, спол.
1. Уживається для приєднання речень, що уточнюють зміст попередніх; значенням близький до та й, навіть. Ще в гімназії Борис займав видне
місце серед товаришів, ба й учителі гляділи на нього як на головну
оздобу закладу (Іван Франко, III, 1950, 29); Наступний день Панас
зустрів спокійно, ба навіть поважно, як годиться старшому в сім'ї
(Яків Качура, Вибр., 1953, 451);

Прим. Хоча запропоновані варіанти й не є у широкому вжитку, принаймні я маю намір їх використовувати у відповідному контексті. Буду рада, якщо бодай ще хтось ними скористається :)



Оригінал цієї публікації знаходиться на Дрімі і вже отримав comment count unavailable коментарів. Приєднуйтеся і коментуйте саме на Дрімі, бо там я, на відміну від ЖЖ і ФБ, відповідаю регулярно, а високодуховний ЖЖ може бути закритим у будь-який момент.
bytebuster463: (DeFunes2)
Q: Як правильно вживати слова “воєнний”, “військовий” та “воїнський”?

Неодноразово помічав різноманітний стиль вживання слів воєнний та військовий (і трошки рідше — воїнський).

У Ханої пройшов воєнний парад з нагоди 70-річчя незалежності країниICTV

Військовий парад у Львові […] колона із 17 парадних розрахунків військових частин […] у параді задіяли більш як півсотні військової техніки5 канал

Яке правило регламентує правильне вживання цих трьох слів?


A:

Ключовим правилом є звертання уваги на корені наведених слів:

  • Якщо слово стосується війни, то воєнний (походить від слова війна)
  • Якщо слово стосується армії, війська, то військовий (походить від слова військо).
    Мнемоніка — можна замінити на слово «армійський».
  • Якщо слово стосується особи бійця, то воїнський (походить від слова воїн).
    Мнемоніка — можна замінити на слово «солдатський».

Приклади:

Воєнний — стан, план, інтереси, конфлікт, злочин, суд, трибунал, доктрина, загроза;

Військовий — бюджет, госпіталь, кореспондент, частина, служба, техніка, форма, справа, таємниця, оркестр, парад;

Воїнський — героїзм, честь, слава, обов’язок, доблесть;

Деякі джерела вказують, що з деякими словами допустиме паралельне вживання військовий і воєнний — блок, союз, суд, трибунал, наука, промисловість, стратегія, тактика, теорія, зіткнення, потреби тощо.

А СУМ взагалі вказує на два рівноправні значення слова військовий, посилаючись на численні приклади з літератури.

Моя особиста думка — що неточності з'явилися внаслідок впливу російської мови, де слово рос.«войсковой» доволі обмежене в ужитку, а натомість слово рос.«военный» несе обидва значення.



Оригінал цієї публікації знаходиться на Дрімі і вже отримав comment count unavailable коментарів. Приєднуйтеся і коментуйте саме на Дрімі, бо там я, на відміну від ЖЖ і ФБ, відповідаю регулярно, а високодуховний ЖЖ може бути закритим у будь-який момент.
bytebuster463: (CH-biang3biang3mien4)
Q: Can “З” be used without a word following it?

In English, it is acceptable to use "with" without a word to follow it.

I would go to the dance, but I don't have anyone to go with.

Is this kind of construction acceptable in Ukrainian? If not, what would be the Ukrainian equivalent of this kind of construction?


A:

That with and the like at the end of the sentence is very typical of English (and some other Germanic languages), but it is absolutely un-Slavic in general and un-Ukrainian specifically. That is called "hanging prepositions", Ukrainian does not allow that and it always moves those prepositions into the middle of the sentence. If we take your example, Ukrainian will put the words in it in such an order:

..., but I don't have anyone to go with → ..., but I don't have anyone with whom to go

That particular sentence in Ukrainian is:

Я б пішов (masc.)/пішла (fem.) на танці, та немає з ким.

As you can see, since the preposition is no more hanging into the abyss of the end of the sentence, there must be something to follow it, which is usually the pronouns хто "who" or що "what" in the case which is demanded by the preposition. In your example it is ким which is хто "who" in the Instrumental case, for з needs Instrumental.



Оригінал цієї публікації знаходиться на Дрімі і вже отримав comment count unavailable коментарів. Приєднуйтеся і коментуйте саме на Дрімі, бо там я, на відміну від ЖЖ і ФБ, відповідаю регулярно, а високодуховний ЖЖ може бути закритим у будь-який момент.
bytebuster463: (IT Crowd Jen)
Q: Чи вживається двоїна в сучасному мовленні?

З усіх особливостей української мови я ніколи в житті не чув, щоб хтось використовував двоїну, на кшталт «Йде дві дівчині», «Було дві годині дня»,
«Дві слові про наукове татарське письменство».

Відповідно, і в письмових текстах вона теж завжди видавалася мені незрозумілою і дивною.

Чи існує двоїна взагалі в сучасному мовленні (передусім усному), чи вона цілковито відмерла? Якщо існує, то можливо існують якісь аудіозаписи, де можна було б почути як вживають/вживали двоїну носії мови?


A:

З офіційного вжитку двоїну було вилучено під час реформи правопису 1933 року. Тому надмірне її використання може бути сприйнято як архаїзм¹.

Менше з тим, існує доволі велика кількість нерегулярних рештків двоїни, які використовуються у повсякденному вжитку.

Окрім того, деякі діалекти української зберегли вживання двоїни — як у письмовій, так і в усній мові.

Read more... )

Оригінал цієї публікації знаходиться на Дрімі і вже отримав comment count unavailable коментарів. Приєднуйтеся і коментуйте саме на Дрімі, бо там я, на відміну від ЖЖ і ФБ, відповідаю регулярно, а високодуховний ЖЖ може бути закритим у будь-який момент.
bytebuster463: (CH-cao4)
Віталій Портников: Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Мета імперії – знищити Україну, позбавляючи її мови

Це ми можемо до хрипоти сперечатися між собою, що саме визначає українського патріота, яке значення в його світовідчутті грає рідна мова і чи потрібно за часів економічної кризи дискутувати про мову.
А в імперії ніяких сумнівів немає: для того, щоб не було ніякої України, потрібно позбавити її мови.

Для того, щоб українець забув про свою Батьківщину, він повинен говорити виключно мовою сусідньої народу. У Росії ніколи не було українських шкіл – не дивлячись на мільйони етнічних українців, які проживають в цій країні.
Тут ніколи не було вищої освіти українською мовою.
Ніколи не було українських телеканалів і радіостанцій, навіть радіопередач (за винятком однієї, яку автор цих рядків створив у ті ж 90-і роки на радіо «Ехо Москви»).
Культурні організації українців з’явилися тільки у 90-і роки й постійно перебувають під тиском влади.
А тепер після довгої боротьби закривають і єдину українську бібліотеку Росії. Просто порівняйте цю ситуацію української мови в Росії із ситуацією російської мови в Україні – і з легким серцем плюньте в обличчя тому, хто буде розповідати вам про мовну «дискримінацію» в Українській державі.

На противагу тому, чого в Росії не було, ми можемо згадати, що в ній завжди було. А була – відверта зневага до української мови, яку за рівнем хамства можна порівняти хіба що зі зневагою до білоруської. І ця зневага виходила аж ніяк не тільки від імператорів, які видавали свої підлі укази.
Віссаріон Бєлінський, один із кращих російських літературних критиків, радив Тарасові Шевченку перестати писати «мужицьким діалектом». Так в літературні салони Москви і Петербурга приходило презирство до української мови, впевненість у тому, що на цьому «сільському діалекті» не можна створити нічого, що варто було б уваги.
А якщо так – навіщо на цьому діалекті розмовляти? Чи не краще допомогти «мужикам» заговорити «правильно»?
Все це було брехнею. Українська мова ніколи не була виключно мовою села – але імперія зробила все можливе, щоб вона такою стала. Вона створила умови для зникнення цієї мови в містах, вона вигнала її до сіл, вона зв’язала мову і комплекс меншовартості в єдине цивілізаційне поняття.

Російськомовні патріоти, оцініть небезпеку для України. Допоможіть дітям та онукам
Я не вірю в силу наказу. Я прекрасно розумію, що людину не можна просто змусити говорити мовою, якою вона не володіє. Я не сумніваюся, що серед російськомовних громадян Української держави переважна більшість – це патріоти України. Саме тому я вірю в силу людини, в силу патріотизму і любові до своєї країни. Просто маєте оцінити рівень небезпеки. Просто зрозумійте, що імперія – нахабна, брехлива, кривава – воює не тільки з вашою країною, а й з українською мовою.

Російськомовна Україна завжди буде просто російською областю. Брянською, Курською або Київською – немає значення, якою. А україномовна Україна завжди буде країною. Країною, в якій не залишиться місця для меншовартості, але завжди буде місце для поваги до самого себе.

Оригінал цієї публікації знаходиться на Дрімі і вже отримав comment count unavailable коментарів. Приєднуйтеся і коментуйте саме на Дрімі, бо там я, на відміну від ЖЖ і ФБ, відповідаю регулярно, а високодуховний ЖЖ може бути закритим у будь-який момент.
bytebuster463: (CH-cao4)
Stack Exchange Q&A site proposal: Ukrainian LanguageЧемно нагадую шановному панству, що пропозал «Ukrainian Language» вже півтора тижні знаходиться у фазі Private Beta.
І щось я помічаю, що після першого тижня буремної активності, народ трошки скис.

А цього тижня відбудеться оцінювання нашого сайту.
Якщо кількість і якість контенту виявиться достатнім (на що я сподіваюся: наразі показники нормальні для Private Beta), то нас переведуть у фазу Public Beta, статті будуть видні на Ґуґлі (зараз — ще ні), і брати участь зможе будь-хто.

Для цього нам потрібний трафік, якого можна досягти за вашою допомогою. Для цього треба спочатку відвідати сторінку за посиланням на Area51, а там вже тикнути на блакитне посилання "Visit!"

Агов, пане Гжегож і ще 7 із тих 13 осіб, які прийшли за моєю рекомендацією, де ви усі?! Я вас не бачу!

Давайте вже, не гальмуйте і приєднуйтеся.

Оригінал цієї публікації знаходиться на Дрімі і вже отримав comment count unavailable коментарів. Приєднуйтеся і коментуйте саме на Дрімі, бо там я, на відміну від ЖЖ і ФБ, відповідаю регулярно, а високодуховний ЖЖ може бути закритим у будь-який момент.
bytebuster463: (CH-cao4)
Stack Exchange Q&A site proposal: Ukrainian LanguageЧемно нагадую шановному панству, що пропозал «Ukrainian Language» вже п'ять діб знаходиться у фазі Private Beta.
Я помилявся стосовно того, що під час приватної бети туди неможливо зайти тим, хто не був у темі.
Насправді, можливо. Для цього треба спочатку відвідати сторінку за посиланням на Area51, а там вже тикнути на блакитне посилання "Visit!"

Поки що показники нормальні для Private Beta, але вашої уваги не вистачає.
Агов, пане Гжегож і ще 7 із тих 13 осіб, які прийшли за моєю рекомендацією, де ви усі?! Я вас не бачу!

Тому не гальмуйте і приєднуйтеся.

Оригінал цієї публікації знаходиться на Дрімі і вже отримав comment count unavailable коментарів. Приєднуйтеся і коментуйте саме на Дрімі, бо там я, на відміну від ЖЖ і ФБ, відповідаю регулярно, а високодуховний ЖЖ може бути закритим у будь-який момент.
bytebuster463: (CH-cao4)
Отримав обіцянку від модератора StackExchange, що сайт Ukrainian.StackExchange буде запущено узавтра, 7 числа. Тому поспішайте закоммітитися зараз, завтра буде пізно, і потім 1-4 тижні не зможете брати участь.

Перепост допису [personal profile] bytebuster: Фінішний ривок — Ukrainian Language
Stack Exchange Q&A site proposal: Ukrainian LanguageЧемно нагадую шановному панству, що пропозал «Ukrainian Language» пройшов фазу Commitment, і прямо зараз (вже тиждень, ага) модератори маринують процес відкриття сайту.
Сподіваюся, що відкриття буде найближчими днями.

Як тільки сайт буде відкрито, він буде у фазі Private Beta (зазвичай, 2-4 тижні), і брати в ньому участь зможуть лише ті, хто виконав Commitment.
Створити кілька запитань/відповідей у цей час — це гарантія швидкого отримання високої репутації — одразу від моменту створення сайту. Ті, хто спізняться, муситимуть чекати оці самі 2-4 тижні, поки сайт не буде переведено до фази Public Beta.

Тому не гальмуйте і приєднуйтеся.

Оригінал цієї публікації знаходиться на Дрімі і вже отримав comment count unavailable коментарів. Приєднуйтеся і коментуйте саме на Дрімі, бо там я, на відміну від ЖЖ і ФБ, відповідаю регулярно, а високодуховний ЖЖ може бути закритим у будь-який момент.
bytebuster463: (CH-cao4)
Stack Exchange Q&A site proposal: Ukrainian LanguageЧемно нагадую шановному панству, що пропозал «Ukrainian Language» пройшов фазу Commitment, і прямо зараз (вже тиждень, ага) модератори маринують процес відкриття сайту.
Сподіваюся, що відкриття буде найближчими днями.

Як тільки сайт буде відкрито, він буде у фазі Private Beta (зазвичай, 2-4 тижні), і брати в ньому участь зможуть лише ті, хто виконав Commitment.
Створити кілька запитань/відповідей у цей час — це гарантія швидкого отримання високої репутації — одразу від моменту створення сайту. Ті, хто спізняться, муситимуть чекати оці самі 2-4 тижні, поки сайт не буде переведено до фази Public Beta.

Тому не гальмуйте і приєднуйтеся.

Оригінал публікації — на Дрімі. Підписуйтеся, бо ЖЖ може опинитися закритим у будь-який момент.
bytebuster463: (CH-biang3biang3mien4)

Знайомтеся, діти, це — Qassab (пруф)

Подумав ще раз нагадати. Бо задовбався відповідати індивідуально… :)

В арабській мові — доволі унікальна морфологія.
Корені слова частіше за все складаються із трьох приголосних, а голосні формують вже, власне, значення слова.
Наприклад ktb = «писати». Від нього — kataba, katib, aktaba, kitb і таке інше.
Наприклад, прикметники:
katib — той, хто пише
katiib — той, хто пише, як його постійна властивість
kattab — той, хто пише постійно-професійно

Тепер.
qsbхсб) — вбивати.
qasib — вбивця один раз (наголос на першому складі, /кха́сіб/)
qasiib — той, хто вбиває постійно, "злочинець" (наголос на другому складі, /кхасі́б/)
qassab — вбивця постійно-професійно. «М'ясник», قصاب‎‎
Те саме слово qassab «кацап», яке запозичено до української через (крим-)татарську.
Ось трошки подробиць на Wikipedia.
Читач із зірочкою (*), напевне, може запитати, а чому, власне, мусульмани назвали словом «м'ясник» нарід з московського улуса, а не, скажімо, візантійців чи мамлюків, з якими у них була кривава різня. Але це питання радше до істориків. Факт залишається фактом: кассаб = руssкій.

Read more... )

Оригінал публікації — на Дрімі. Підписуйтеся, бо ЖЖ може опинитися закритим у будь-який момент.

Profile

bytebuster463: (Default)
bytebuster463

April 2017

S M T W T F S
       1
2 3 45678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Page Summary

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 24th, 2017 03:51 pm
Powered by Dreamwidth Studios